|
лауреати
Він живе у темноті вже понад півстоліття. У вісім років разом з сільськими хлопчаками знайшов гранату, що залишилася з війни. Спробував розкрутити іржаву знахідку й – осліп. Життя навпомацки – тяжке випробування. З цим складно змиритися. Ще складніше день за днем відвойовувати у мороку великий барвистий світ, доводячи собі: «Я можу жити і працювати як усі!».
Ось уже майже 40 років Григорій Леонтійович працює в маріупільській школі. Викладає історію, економіку й основи права. Картає хуліганів. Підбадьорює невпевнених в собі. Відповідає на питання допитливих відмінників. Шукає підходу до двієчників. - Відчуваю, як міняються малі, як вони дорослішають, розумнішають. Життя триває, і мої колишні учні вже приводять у школу своїх дітей, - задумливо усміхається Григорій Леонтійович. Він не може сказати, які на вигляд його учні. Але це - неважливо. Щоразу, відчиняючи двері класу, він бачить кожного. Тому що дивиться серцем.
Відеосюжет про лауреата та фрагмент церемонії нагородження
|
Цитати
Лауреати минулих років
|