Андрій та Богдан Топорівські

лауреати

Андрій та Богдан Топорівські

Особисте досягнення

Гордість країни 2008 року

Музика полонила 6-річного Андрія несподівано. Стоячи за лаштунками в очікуванні тата-музиканта, хлопчик почув «Запорізький марш» і... зрозумів, що хоче грати. Ту українську народну мелодію він спробував потім самостійно підібрати на піаніно. У цей момент його й побачила викладачка, заслужена артистка України Наталя Роменська.

- Я почула одного дня під час перерви, як хтось дуже гарно підбирає. Поглянула – дитина з просто фантастичними пальцями, – згадує вона. – Талановитий хлопчик. Але руки – ніякі, ніхто не навчав.
Брати Топорівські все роблять разом. Ось і опановувати нотну грамоту з Андрієм узявся 8-річний Богдан.

-У нього, напевно, більше таланту, - без тіні дитячих ревнощів визнає старший брат. - Проте у мене – працьовитість.

Навесні минулого року київських школярів запросили взяти участь у міжнародному дитячому музичному конкурсі. Проте за декілька днів до поїздки сталося те, без чого не обходиться життя жодного хлопчиська, але що могло поставити хрест на виступі братів у Парижі.

- Біг, біг, біг і, коли впав, то прямо пальцем на асфальт, - так розповідає про травму Андрійко.
Катастрофа: братам потрібно грати технічно складний «Танець із шаблями», а в Андрія – гіпс на мізинці. Зійти з дистанції? «У жодному разі!» - вирішили брати.

- Андрій швидко перевчив аплікатуру. І зумів зіграти, не зачіпаючи травмованого пальця, – розповідає Наталя Роменська. – Хоча все одно інколи зачіпав. Вийшов зі сльозами на очах. На очах бриніли сльози, але зіграв добре.

З Парижа 9-річний Андрій і 11-річний Богдан повернулися з головним призом. Попереду у цих талановитих хлопчиків, без сумніву, ще багато перемог. Але ця – вистраждана і виплакана – напевно, назавжди залишиться головною.

Відеосюжет про лауреата та фрагмент церемонії нагородження

Юні піаністи перемогли в міжнародному конкурсі. Молодший грав зі зламаним пальцем
Файл для проигрывания не найден.

Нагороду вручають Ірина Лисенко та Святослав Вакарчук
Файл для проигрывания не найден.

Переглянути інших лауреатів цього року

Переглянути інших лауреатів номінації

Цитати

Лауреати «Гордості країни» - золотий фонд української нації. А нація повинна кимось пишатись, тим паче, що у нас молода нація, яка тільки формується. Не існує нічого більш фундаментального, ніж ці прості, щирі, чесні герої, від яких ми отримуємо новий заряд віри, надії, любові.

Віктор Пінчук,

Засновник премії «Гордість країни»

«У мене теж є старший брат, який ще в дитинстві дав мамі обіцянку мене оберігати. Хоча, іноді я намагаюсь цього уникнути, але не завжди вдається. Сьогодні ми вручаємо нагороду у номінації «Дитяча мужність». Але я переконаний – мужності Андрія можуть позаздрити не лише діти, але й багато хто з дорослих. Тому хочу подякувати батькам цих хлопців за те, що вони виховали справжніх чоловіків».

Володимир Кличко:,

Чемпіон світу з боксу

Коли мене запитують, хто є героями сучасної України, я завжди відповідаю – герої серед нас. Це звичайні люди, яких не показують по ТБ, вони не говорять високих слів, не ходять на світські заходи, а щодня роблять свою роботу – навчають, лікують, рятують інших. Це люди, які не губляться у критичний момент, а діють. Приклад братів Жовтоног доводить, наскільки важливі в житті сім'я, дружня підтримка, відвага та рішучість. Це приклад того, як важливо ніколи не задаватися і триматися до останнього.

Віталій Кличко,

Чемпіон світу з боксу

«Вся країна протягом року чекає цієї визначної події, тому що це дійсно справжня гордість країни. Коли люди завдяки реальним діям, завдяки своїй волі та життєвій позиції стають гордістю. Лауреати здійснили в житті великий поступок. Я дуже хочу, щоб кожен з нас зробив таку велику справу»

Арсеній Яценюк,

Народний депутат, лідер партії «Фронт змін»

«У нас є анкета "Фактів", де ми запитуємо відомих людей, чи вірять вони в те, що краса врятує світ. Кожен відповідає по різному, і, напевно, в якійсь мірі краса врятує світ. Але наш світ і нашу країну однією красою вже не врятувати. Тому я вважаю, що наш світ можуть врятувати такі люди, як наші лауреати, люди, які мають мужність і красу».

Олександр Швець,

Головний редактор газети «Факти»:

«Високо ціную благородну місію організаторів цього свята, яке вшановує надзвичайні вчинки звичайних людей – вчителів, лікарів, школярів, військових та інших. Усіх їх єднає активна життєва позиція, прагнення досягти у своїй справі вершин майстерності, палке бажання бути корисними Батьківщині. Силою духу вони дарують кожному українцю віру в себе».